Як боротися з вигоранням?

Згідно даних дослідження профспілки працівників освіти і науки України за 2022 рік, 54% українських педагога мають професійне вигорання.
Вигорання – це реакція на хронічну втому. Часто людина не усвідомлюючи, що відбувається, продовжує накопичувати втому, негатив, втрачає емоції і здатність до емпатії.

⚠У представників різних професій симптоми вигорання можуть проявлятися по різному. Для педагогів найбільш характерними є черствість, відчуття загнаності, пропадає зацікавлення власною справою, розвивається негативне сприйняття світу. Емоційному і професійному вигоранню піддаються не тільки фахівці зі стажем, а і молоді спеціалісти.
⛔Як боротися з вигоранням?

❶Якісний відпочинок. Він може включати фізичний компонент для зняття напруги з тіла (заняття спортом, йогою, масаж, релаксуючі ванни, сон), емоційний компонент для поповнення внутрішнього ресурсу (медитація, хобі, прогулянки на природі, чашка чаю або кави), соціальний компонент для усвідомлення себе частиною соціуму (зустрічі з друзями чи родиною, відвідини музею, театру чи виставки, подорожі).

❷Ретельне планування. Коли все валиться з рук і не знаєш за що хапатися, саме ефективне планування допоможе мозку втриматися на плаву. Заведіть гарний планер, куди вписуйте не тільки робочі моменти, а і завдання з повсякденного життя. Плануйте свій день, тиждень, місяць так, щоб обов’язково залишався час на себе, родину та байдикування. Не намагайтеся хапатися за все і відразу, скористайтеся матрицею Ейзенхауера. І пам’ятайте, що навіть великого слона можна з’їсти маленькими шматочками. Обов’язково дотримуйтесь балансу «Я» - «робота». Якщо десь забагато робочих планів, то в інший день має бути більше часу для себе.

❸Робота з емоціями. Стримувати та приховувати власні емоції так само шкідливо, як і не зважати на собаку, що гризе вашу ногу. Через деякий час кропіткої праці собача наполегливість спрацює і нога таки відпаде. Тож чому ми звикли вважати, що ситуація з емоціями врегулюється якось сама? Проговорюйте свої почуття оточуючим, відслідковуйте, що саме стало їх причиною, знайдіть спосіб дати вихід негативним емоціям у екологічний спосіб. Та обов’язково майте декілька варіантів поповнення запасу позитивних емоцій.
❹Встановлення чітких кордонів. Намагайтеся чітко окреслювати власні особисті кордони і не дозволяйте їх порушувати. Спочатку це може здатися незвичним і дискомфортним, проте згодом сприятиме збереженню психологічного комфорту і самопочуття. Навчіться говорити «Ні» і не перейматися через наслідки. Говоріть про свої потреби, просіть допомоги, якщо її потребуєте.
❺Заохочення. Іноді навіть найменша перемога може бути великим досягненням. Хваліть себе (просто так, за виконане завдання, за досягнення певного результату, за спробу чогось нового тощо), встановіть власні матеріальні чи нематеріальні премії, які будуть знаменувати певний пройдений етап.
❻Звернення по допомогу. Якщо ви відчуваєте, що починаєте «перегорати», зупиніться. Визнайте, що вам необхідно перепочити. Повідомте про свій стан керівництву. За першої ж нагоди зверніться до психолога, психотерапевта чи психіатра(фахівець допоможе вам з’ясувати причину стану і знайти найкращий спосіб його поліпшення).